jump

[ʤʌmp] 1. v

1) стриба́ти, скака́ти; пли́гати

2) підстри́бувати, підска́кувати; перестри́бувати

3) підви́щуватися (про температуру)

4) ни́ти, сі́пати (про хворий зуб)

5) збіга́тися, відповіда́ти, узго́джуватися

6) спонука́ти стрибну́ти; трясти́

7) підкида́ти, гойда́ти

to jump a baby on one's knees — гойда́ти дити́ну на колі́нах

8) захопи́ти, заволоді́ти (чимсь)

9) кін. спотво́рюватися, зміща́тися (про зображення)

•

- jump at

- jump down
- jump in
- jump off
- jump on
- jump out
- jump up
- jump with

••

to jump down smb.'s throat — не да́ти кому́сь сло́ва сказа́ти, перебива́ти кого́сь

to jump to conclusions — роби́ти завча́сні ви́сновки

2. n

1) стрибо́к

high jump — стрибо́к у висоту́

runnig jump — стрибо́к з розго́ну

standing jump — стрибо́к з мі́сця

2) здрига́ння; сі́пання (від болю тощо)

3) різке́ підви́щення (температури, цін)

4) різки́й перехі́д; розри́в

5) розм. перева́га

6) геол. дислока́ція жи́ли